"Кисть и перо" литературная игра (обсуждение)

стихи, рассказы, фанфики, не относящиеся к КК

Модератор: Ksenia

Аватара пользователя
Limonova
Сообщения: 2932
Зарегистрирован: 13 сен 2010, 20:00

Re: "Кисть и перо" литературная игра (обсуждение)

Сообщение Limonova » 13 май 2012, 01:07

Tes, ну, ладно, я же не сказала, больше не буду ждать 161*
Nulla dies sine linea

Аватара пользователя
Джун
Сообщения: 688
Зарегистрирован: 07 июл 2010, 20:01
Статус: Жизнь прекрасна!
Род занятий: Рисую, пишу прозу.
Откуда: Украина, Киев

Re: Литературная игра "Кисть и перо" (сказки)

Сообщение Джун » 19 фев 2013, 16:46

Картинку выбрала: Judy Abbott (котик с журавлями). Но у меня что-то с компом вставляться не хочет :-(
Если я еще не совсем опоздала с созданием сказки, то пожалуйста, сделайте за меня картинку.
Название думала "Кицюня-мурцюня".
(на счет самой сказки не уверенна. Сказки не пишу. Но картинка вдохновила такое написать)


Кицюня-мурцюня потрапила до будинку Тарлі ще зовсім маленькийм кошеням. Дівчинка і її друг знайшли кошенят у пані Юлінані. Жінка працювала швачкою. У той самий день Тарлій мала забрати свою нову сукню. Та побачивши маленьких кошенят, діти зовсім забули про нову сукню.
Тарлій забрала собі маленького білого з сірим кошеня і назвала його Кицюня-мурцюня. А Ян забрав собі рудого кудлатого котеня.
Кожного дня діти бавились із своїми улюбленцями. І нарадітись не могли новим друзям.
Та одного разу сталась біда - Тарлій дуже сильно захворіла. І чим тільки дівчинку не рятували, ніякі ліки не допомагали.
Кицюня- мурцюня також переживала за господарку. Весь час вона сиділа біля неї і плакала.
-Мені дуже шкода Тарлій,- сказав Рудий кіт.
-Я не знаю, що мені робити. Тарлій стає все гірше і гірше.
-А ти до пана Совича ходила?
-Звісно що ходила.
-І що він сказав?
-Чекати птахів перелітних. Вони де тільки не бували, чого тільки не бачили . Мають знати, що зможе вилікувати Тарлій.
Пройшов місяць. Нарешті на небосхилі почали виднітись тіні птахів.
-Гуси-гуси, чи знаєте ви як вилікувати дівчинку?
-Ні, ми не знаємо. Знаємо лиш як траві ховатись.
-Грачику -грачику, чи знаєш як дівчинку вилікувати?
-Ні, не знаю. Знаю лиш як треба горішки гострим дзьобом розкривати.
-Соловейко- соловейчику, чи знаєш ти як дівчинку урятувати?
-Знаю я лиш пісні гарні. Але знаю, до кого тобі треба іти. До Журавлів у синіх коронах.
-Проведеш мене до них?
-Проведу.
Полетів Соловейко, а за ним Кицюня-мурцюня слідом біжить.
На зустріч їм Сович- мудрець.
-Знаю, хто тобі допоможе, Кицюню-мурцюню- Журавлі з синіми коронами.
-Мені Соловейко вже сказав. Ми йдемо до них.
-Можна і я з вами?
-Прошу, мудрий Совичу.
Дійшли вони до Журавлів у синіх коронах. Побачивши їх, Кицюня-мурцюня очі від захвату розкрила. Ніколи вона ще не бачила таку красу.
-Знаємо ми про твою біду, Сович-мудрець розказав. Ось цю синю квітку віддаси дівчинці.
Узяла Кицюня-мурцюня квітку, подякувала Журавлям і побігла до дівчинки.
Віддала їй квітку. Враз квітка стала в’ялою, а дівчинка зразу ж одужала.
-Дякую тобі, Кицюню- мурцюню, урятувала ти мене.
У кінці літа прийшла Кицюня-мурцюня попрощатись із спасителями її.
-Дякую вам, без вас би нічого не було б.
-За твою силу і любов, ми даруємо тобі силу рятувати нужденних від хвороб. Та бережи цей дарунок, мила кішечко.
Ось так і донині коти рятують і виліковують тих, хто захворів. А ви чи вірте у цій історії чи ні.


Вернуться в «Литературное творчество (не Кенди)»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость