Сломанные крылья (стихи Mary-Candy Moon)

стихи, рассказы, фанфики, не относящиеся к КК

Модератор: Ksenia

Аватара пользователя
Mary-Candy Moon
Сообщения: 346
Зарегистрирован: 27 фев 2011, 10:30
Статус: Candy ♥ Terry

Сломанные крылья (стихи Mary-Candy Moon)

Сообщение Mary-Candy Moon » 01 май 2011, 20:00

Изображение
Хочу поделиться с Вами моими стихами. Возможно, они слишком детские, но большинство из них было написано под влиянием каких-то эмоций или переживаний.

Автор: Марина Яцюк


***

Снежная буря вночи
Не плачь, кричи!
То, что в душе наболело
Ты криком вырази.
Да...знаю, мой друг, тебе больно,
Но...с меня ты пример бери:
Я тоже страдала,
Душа мне болела,
Мне плакать хотелось,
Но я удержалась.

***


Осінь
Мушу зауважить я,
Що осінь - це моя сестра,
Як не сестра, то...я сама...
Як дві краплиночки води,
Вона і я, як близнюки.
Коли кидає листя по землі -
Картає серце і душа болить мені,
Коли листочки сонечко ласкає -
Моє волосся вітер розвіває,
Вона сумує -
Я не сплю вночі,
Сумую я -
Дощить і вітер б‘є шибки.
І як на серці не бува,
Завжди підтримає вона.
22.10.04р.

***

Якби не страх провалу,
То ми б і не боялись,
Ішли б долі назустріч
І мрії всі б здійснялись.

І хтозна, може в світі
Було би менше лиха,
Якби ми посміхались
І не боялись жити.
14.03.05р.

***

Я жити боюся, боюся кохати,
На небо дивитись, тобі довіряти.
Я щастя боюся, боюся печалі,
Боюся недолі, боюся я слави.
Найбільше боюся самотньою стати,
Себе я боюся - ніхто це не знає...
І інколи дивно, що в світі широкім,
Боюся того, чого серденько просить.
14.03.05р.

***

Якби знання, що все минеться,
Що доля нас не обійде,
Що щастя тихо підкрадеться,
Обійме сильно й підніме
Угору, вгору - до зірок,
До неба кришталевого,
До чистих весняних світанків,
До кави з бубликом зранку,
До ніжних співів пташенят
І мрій, здійснених лиш у снах.
14.03.05р.

***

Почему в мире столько жестокости?
Почему, почему, почему?!!!
Я кричу от безысходности,
Я понять ничего не могу.
Мне от боли хочется плакать,
Разрывается сердце в груди -
Не понять никогда мне жестокости
В этом мире и между людьми.
17.04.05г.

Забыть любовь
Убить любовь, забыть мечты
И всё, что было между нами,
Не в силах я, не в силах ты.
Давай останемся друзьями!

С тоскою, нежностью в груди,
Любя и грустно вспоминая,
Я буду плакать в тишине,
Рыдать...Зачем? Не понимаю.

Вернуть назад уже нельзя
Тот вечер тихий, смех и слезы...
Вчерашний день, солнца закат
И чувства те, что испытали.
2005г.

***

Когда остаюся одна я
И в комнате тихой скучаю -
Я думаю лишь о том,
Что когда-то тебя повстречаю.
Когда же тебя я увижу,
Скажу тебе только одно:
"Об этом давно я мечтала,
Останься навеки со мной!"
19.01.06г.

***

Зрікаюсь мрій
І лину в небуття.
Я не живу,
Існую я.

Мої обмануті надії
Кричать від розпачу щосили,
Лиш темне бачу майбуття:
Ти не живеш, мене нема.

Тут крик пташиний угорі...
Лиш він нагадує мені,
Що я жива, так ще жива -
Без мрій, надій й завжди одна.
01.12.06р.

***

"Сліпий, сліпий!" - кричу тобі.
Глухий - ти слів моїх не чуєш,
Не бачиш ти в очах моїх
Благання тінь, любов та муки.
Тебе сьогодні лиш прошу:
Ти з почуття не насміхайся,
Якщо ти любиш, то люби,
А не знущайся, не знущайся...
Не зволікаючи, хоч зараз,
Віддам тобі усю себе,
Але благаю, ти не грайся,
Я довго так не проживу.
14.12.06р.

***

Було життя і ось не стало.
Чого йому не вистачало?
Ніхто ніколи не зуміє
Ті зрозуміти почуття:
Що саме в тей момент відчув?
Чому пішов? Хто винен був?..
Кохання?..може навпаки,
Його відсутність у житті?
І хтось осудить лихим словом,
Не зрозумівши стану твого...
Комусь байдуже зовсім буде -
Його таким не засмутиш...
І тільки серце, що кохало,
У світі сиротою стало,
Нестерпна думка все пройма:
Чому ж приховувала почуття?!
10.02.07р.

***

Із глибини душі таке несамовите,
Нестерпне і палюче це дике почуття -
Нічого не болить, нічого я не хочу,
Лиш розум притупів й невидима нудьга...
Не можу зрозуміти що з розуму так зводить
І для такого стану не знайду я слова.
Усе навкруг набридло, усе чомусь лякає,
Але мені байдуже. Чому?..Сама не знаю.
Я ніби не живу, лиш так, спостерігаю
За тим, що відбувається у мене навкруги...
Чому ж таке палке, таке несамовите
Це почуття німе страждалої душі?!
16.02.07р.

***

Душа втомилась і спустіла
від нездійснених сподівань
І серце битись сповільніло,
лиш пропуска один удар.
Вбиває невимовний відчай,
але не плачу по ночам,
Не маю сили жити далі
й нема ніяких більш бажань.
Пригадую й не пригадаю,
щоб ще колись таке було...
Що ж за отрута поїдає
і забира усе тепло?
Хто відповість на всі питання
й навчить у світі виживать?
Чи я не хочу більше жити,
але боюся помирать...
27.02.07р.

***

Минають дні й розчарування
заповнює усе життя...
Що сенсу в розпачі, в благаннях,
Якщо без тебе живу я?
Твій погляд ніжний, все ж лукавий,
А дотик черствий, все ж м‘який,
Проте це не лікує рани,
які ти завдаєш мені...
02.03.07р.

***

В поту холодном среди ночи
Проснулась я, открыв окно,
Я очень сильно удивилась,
Увидев ангела лицо...

В нём было всё так совершенно
И все добры черты лица,
Но вот что сильно удивило -
Он был похож мне на тебя.

Себя легонько ущипнула:
Всё это сон иль наяву?
Недоумение вскружило
Больную голову мою...

"Тихонько, милая, без звука,
Вернись в кроватку и усни", -
Меня обняли чьи-то руки
И сон закрыл глаза мои.

Шуршанье крыльев, легкий ветер
И тихий шепот в голове:
"Спи, моё солнышко родное,
Мы будем вместе, на земле...

Покуда в мире солнце светит
И в небе облако плывёт,
Мою любовь к тебе, малютка,
Ничто на свете не убьет!"

И я закрыла тихо очи,
Теперь мне не о чем грустить -
Нашу любовь с тобою, милый,
Сам ангел обещал хранить!
16.03.-17.03.07г.

***

Піти, заснути, щоб не чути,
Не відчувати того болю,
Що завдає мені любов.
Позбутись страху і забути,
І мати сили вбити знов...
Я кожен день тебе чекаю,
Тебе нема і я вмираю...
І кожен раз знаходжу сили -
Вбиваю душу і мовчу.
А ніч настане, я благаю,
Молю я небо і прошу,
Щоб Бог Всесильний пощадив
І дві душі докупи злив,
Щоб ми були завжди з тобою,
Як одне ціле - єдиною душою!
2007р.

***

Ніколи не зможу збагнути -
Чому все настільки "не так"?
Чому опускаються руки
І щастя приходить лиш в снах?

На серці образа й так важко,
А милого поруч нема,
І ти немов би птах...
Який не вміє літать.

З‘являються думки:
Хто ж видумав все навкруги?
Навіщо так сильно кохати,
Якщо не бути з ним?!

Буває приходить відчай -
Все, досить! Не буду мовчать!
Та розум зрадливий підводить
І страх не дозволить сказать...

І знову усе так само:
Образа, сум, помилки...
І знову ти питаєш:
Хто ж видумав все навкруги?
09.05.07р.

***

Серце стомилось боротись,
Душі набридло страждать,
А просто хочеться жити -
Я більше не хочу вмирать!
09.05.07р.

***

Багато навколо людей
І друзів, немовби багато...
Чому ж я завжди одна?
Чому кожен вечір плачу?

Мені не вистачає любові,
Мені не вистачає тепла,
Мені так потрібна людина,
Яка б завжди поруч була!

В чужому забутому місті
Я місця собі не знайду -
Сама не розумію:
Чому я так живу?

А кажуть: "...усе на краще!"
Брехня! Не вірю, брехня!
Що ж доброго в тому, що в місті
Чужому я зовсім сама?

Коли так потрібен рятунок,
То друзів немає...нема...
І ти розумієш, що в світі
Ти нікому не потрібна.

Не знаю, де взялися сили,
Щоб кожного дня виживать.
О! Тільки б тих сил хватило,
Мені ще рано вмирать!
22.05.07р.

***

Я чувствую, что для любви настало время!
Оставив в прошлом всё бессилье,
Расправить нужно свои крылья
И птицей в небо улететь.

И я хочу, чтоб так случилось,
Чтобы в груди моей забилось
Разлукой стоптанное сердце,
Любовью выжжена душа...

Я знаю, скоро будем вместе,
Благодаря моей надежде,
Тому, что я тебя любила
И от разлуки не забыла.

И очень хочу верить сильно
В то, что и ты этого ждешь
И при свиданьи не убьешь
Холодной речью и безразличьем...

До скорой встречи!
22.08.07г.

***

Я думала, що пройде час
Й тебе я більше не згадаю.
Я знала, буде це нелегко,
Проте я все ж не сумнівалась.

Минали дні, проходив тиждень,
Вже майже місяць, ось і два,
Але, напевно, наша доля
Знову докупи нас звела.

І вмить мені все стало ясно -
Чому я так ці дні жила:
Нічого бачити не хтіла
Й нічого чути не могла...

Та ти відкрив на все це очі,
Я зрозуміла, що ЛЮБЛЮ!
Якою б не була розлука,
Тебе діждусь, тебе знайду!
09.09.07р.

***

Тепло иль холодно -
Мне всё равно.
Скучаю я, смотрю в окно,
Тебя не видела давно.
28.09.07г.

***

Люблю й боюся -
А раптом не діждуся?
Так сумно й важко
Без тебе, моя пташко.

Не знаю я, чи ти ще пам‘ятаєш,
Чи взагалі мене коли-небудь згадаєш...
Так болісно і вже неприпустимо
Життя без тебе, доленько єдина.

Не знаю...В серці пустота...
Ти був і є - моє життя!
15.10.07р.

***

Так хочеться всі муки відпустити
Й навчитися без тебе жити,
Але на самоті у мене не виходить...
Життя летить, життя проходить...

А я й не вмію досі не любити,
Тебе забути, небо (душу) обманути...
Боюся я, що так і не навчуся,
Життя мине, а я і не діждуся...
15.10.07р.

***

Немов в залізнії кліщата
Зажате серце, так болить
Душа і серце завмирає,
І залишилась тільки мить...

...Ще мить й мене уже не буде -
Останній подих, ось і все.
Але найбільш мене лякає,
Що там не знатиму (знайду) тебе.

(Проте, що сенсу? Тут я знаю,
Але не знаєш ти мене.
Душа болить і завмирає
Маленьке серденько моє...)
06.11.07р.

***

Слова все пепел, сердце пополам.
Меня забыл. Тебя я не отдам!
Пускай клевещут, я им не судья -
Если гореть, гореть до тла!
Убить любовь?! Зачем же жить?
Нет, не могу (тебя забыть) я не любить!..
15.11.07г.

***

Сама собі заклятий ворог я:
Душа болить - страждаю я.
Немов з пекельного вогня
Любов моя, твоя душа...
Мої страждання - це дарунок
Тобі, коханий. Поцілунок,
Який чи був, чи не було,
Усе даремно! Всеодно
Не поступлюся почуттями,
Не зраджу свого серця я:
Тебе кохати - ось життя!
05.12.07р.

***

Я так боюся залишатись
Сама з собой на самоті:
Готове серце розірватись,
Душа болить, кричу ввісні!
А ти не чуєш, ти не бачиш,
Байдужий зовсім...Як ти міг?!
Сподобалось тобі знущатись
З сердечних ран, іще живих?..
Не кидай, Господи, благаю!!!
Не залишай мене саму.
Не бий так сильно,
Я ж не встою
На цім нестерпніїм вітру...
Мені багато не потрібно
І ні про що більш не молю:
Не забирай лише коханих...
Не залишай мене саму!
01.02.08р.

***

Всегда уходишь от мечты,
Собою жертвуя умело.
Живёшь не так, как хочешь ты,
А так, как жизнь тебе велела.

Уже совсем не снятся сны.
Забыв, что в жизни так любила,
Ты убегаешь от судьбы
И прячешь сломанные крылья.

Не веришь в чистую любовь -
Тебя так люди научили,
Из чувств ты знаешь только боль -
Кого любила, уходили...

Идёшь по жизни не любя,
Нет ни друзей, ни очага.
И так бесчувственно живя,
Теряешь ты саму себя.
27.02.-28.02.08г.

***

Цей дивний стан мене лякає,
Сама себе не впізнаю,
Тебе кохаю, не кохаю...
Ні, більше так не проживу!

Тей сон все більш мене тривожить:
Кудись тікаю, все біжу.
Мене ніхто не доганяє,
Ти залишив мене саму.

І в час, коли приходить відчай,
Я просто плачу і мовчу,
Тебе ненавиджу все більше
І кожен раз все більш люблю.
16.03.08р.

***

Якесь життя і дивне, й люте,
Ти не людина - дикий звір
І хочеш вір або не вір,
Наш світ великий помарнів...
І не повернем кращеє буття,
Доки не змінимо життя!
23.03.08р.

***

Давным-давно такого не видали,
Чтоб за любовь и так чтоб умирали...
Никто не верил, все над ней смеялись,
Друзья его над нею издевались.
Она молчала, голову склоня,
Летела мимо, будто нежива,
А он боялся ей в любви признаться,
Он знал, что и над ним будут смеяться.
Всегда суров, насмешлив и чужой!
Он каждый вечер шёл домой с другой.
Она прощала, верила, ждала,
Но ведь не камень сердце, не скала...
И как-то ночью в темноту с моста,
Лишь по щеке горячая слеза,
А через день, на том же месте, он...
Вот, что с людьми порою делает любовь.
17.06.08г.

***

Приходит ночь и все мои мысли
в плену у мечты о тебе.
Даже если нож иль контрольный выстрел -
это всё никак не поможет мне.
Я могла б уйти, но не станет легче -
ведь не бросить сердце посреди пути.
Говорят давно, что любовь не лечат...
как ты не старайся - всё равно погиб.
30.06.-01.07.08г.

***

Если тебе не нужна я,
Зачем же душа так страдает?
Себя разрывая на части,
В потёмках ищу свое счастье.

Ищу, а его нигде нету,
Кочует, наверно, по свету,
Меня-то оно не находит
И в дом мой, увы, не заходит.

Отчаянье жизнь отнимает,
Внутри всё огнём обжигает -
Становится страшно и пусто,
Болит очень сильно, так грустно...

Не знаю, куда мне податься,
Чтоб с счастьем своим повидаться,
Найти и уже не терять -
Любить, быть любимой...не ждать!
14.11.-15.11.08г.

***

Людська душа - це таємниця.
І до кінця не зрозуміть:
Чому ніщо нас не тривожить
Або щось заважає жить?

Чи то влаштована душа так,
А може в серці щось живе?
Коли все добре - нас бентежить,
Що втратить можемо ми все.

І розум ніби розуміє,
Що все спокійно, добре все,
Та страх таки не відпускає,
Бентежить душу, серце рве.

Проте, ми віримо у Бога
І сподіваємось на те,
Що завтра знову буде добре,
А зло без сліду пропаде!
02.09.09р.

***

За що тебе кохаю, я не знаю.
Не розумію нащо сльози проливаю.
Терплю образи й насмішки твої,
Ти зневажаєш почуття мої...

Та все ж ненавидіть не можу я,
Моя любов до тебе, то дарунок неба.
Не вправі я на нього нарікати,
Ти ж бо навчив мене все цінувати:

Любить себе такою, що вже є,
Мить цінувати, бо вже не прийде,
Людей за помилки їхні прощати,
Й кохати, попри все КОХАТИ!
точно не пам‘ятаю, десь 2010р.

Показалось
Быть может просто показалось,
Что было что-то. Всё прошло.
Мечты, наружу вырываясь,
Летели где-то далеко.

Воспоминания, проснувшись,
Кружили голову мою.
Мне показалось...показалось,
Что любишь ты...и я люблю.

Но разогнав рукой туман,
В тьме непроглядной оказалась -
Откуда шла, туда й пришла,
Спасибо, хоть не потерялась.

Осталось только мне убраться,
Чтоб с этим вновь не повторяться.
И пусть хранит мою любовь
Всепоглощающий огонь.
16.07.11г.

***


В душе томится темнота,
Наружу вырваться желая.
Я все усилья прилагаю,
Чтоб этот голос заглушить.

Она же силы не теряя,
Своим оружьем выбирает
Мои грехи и пораженья,
Свои подчеркивая достиженья.

И тьма сражается со мной,
Победу одержать пытаясь,
А я борьбу веду с собой,
Боясь, что битву проиграю.

Цепляясь за малейший свет,
Который в глубине остался,
С последних сил я рвусь вперёд,
Тьму в проиравших оставляя!

Пусть торжествует вновь добро,
Но бдительности не теряю,
Чтоб если нужно дать отпор,
Всему что свет украсть пыталось.
06.11.11г.

***

На краю пропасти стояла,
А ты не дал мне прыгнуть вниз.
Тебе я сердце доверяла,
А ты играл в любовь, малыш.

Я так боялась, но любила,
А ты не думал и играл.
В тебе душою растворилась,
А ты ушел, так как устал.

А я любила, догоняла,
А ты ушел, не вспоминал.
Любовь осколком в сердце стала,
Ты выиграл, но приз не взял.
декабрь, 2011г.

Часть II

© Марина Яцюк
Последний раз редактировалось Mary-Candy Moon 07 июн 2012, 00:04, всего редактировалось 33 раза.

Аватара пользователя
Lana
Сообщения: 1082
Зарегистрирован: 07 апр 2009, 21:55
Род занятий: Долго рассказывать...)))))
Откуда: Шотландия. С ближайшего холма видно дом Терри ;) Кстати, всем форумчанам передавал привет! ;Р
Контактная информация:

Сообщение Lana » 01 май 2011, 20:22

Mary-Candy Moon писал(а):Я жити боюся, боюся кохати,
На небо дивитись, тобі довіряти.
Я щастя боюся, боюся печалі,
Боюся недолі, боюся я слави.
Найбільше боюся самотньою стати,
Себе я боюся - ніхто це не знає...
І інколи дивно, що в світі широкім,
Боюся того, чого серденько просить.

Как чувственно! :x :сооl: Очень понравилось, зацепило что-то знакомое и в моей душе...

Mary-Candy Moon писал(а):Що осінь - це моя сестра,
Як не сестра, то...я сама...
Як дві краплиночки води,
Вона і я, як близнюки.
Коли кидає листя по землі -
Картає серце і душа болить мені,
Коли листочки сонечко ласкає -
Моє волосся вітер розвіває,
Вона сумує -
Я не сплю вночі,
Сумую я -
Дощить і вітер б‘є шибки.

Очень необычное и красивое сравнение, молодец.
А взагалі, як рада я "почути" рідну мову! Ти молодець! Буду з нетерпінням чекати інші твої вірші! Натхнення тобі і тепла в душі! 211*

Аватара пользователя
Mary-Candy Moon
Сообщения: 346
Зарегистрирован: 27 фев 2011, 10:30
Статус: Candy ♥ Terry

Сообщение Mary-Candy Moon » 01 май 2011, 20:29

Lana, ДУЖЕ приємно :oops: , дякую за підтримку!!!

Аватара пользователя
Эжени
Сообщения: 2063
Зарегистрирован: 24 фев 2011, 11:21
Откуда: Москва/Лондон

Сообщение Эжени » 01 май 2011, 20:31

Девочки, я, конечно, тоже имею украинские корни, но не пойму об чём тут. Но одно могу сказать точно Mary-Candy Moon
фото супер!))

Аватара пользователя
Mary-Candy Moon
Сообщения: 346
Зарегистрирован: 27 фев 2011, 10:30
Статус: Candy ♥ Terry

Сообщение Mary-Candy Moon » 01 май 2011, 20:37

Evgenia, хоть фотки не моих рук дело, но всё равно приятно 009*

Аватара пользователя
Himawari
Site Admin
Сообщения: 8170
Зарегистрирован: 15 июн 2007, 00:40

Сообщение Himawari » 01 май 2011, 21:11

Mary-Candy Moon
Интересные, душевные стихи. Меня украинские впечатлили даже больше русских, особенно "Якби знання" и "Я жити боюся". :сооl:
"Жизнь это всегда выбор. О чем-то мы жалеем, чем-то гордимся. Что-то будет преследовать нас вечно. Мы такие, какими сами выбираем быть". (с) Грэм Браун

Счастливые люди не хамят в очередях, не ругаются в транспорте, не сплетничают о коллегах. Счастливые люди живут в другой реальности. Им это ни к чему.

Вы даже не замечаете, что ваши мечты сбываются. Вам всего - всегда мало.

Аватара пользователя
Mary-Candy Moon
Сообщения: 346
Зарегистрирован: 27 фев 2011, 10:30
Статус: Candy ♥ Terry

Сообщение Mary-Candy Moon » 01 май 2011, 21:31

Himawari, спасибо! ОЧЕНЬ приятно :oops:

Аватара пользователя
Эжени
Сообщения: 2063
Зарегистрирован: 24 фев 2011, 11:21
Откуда: Москва/Лондон

Сообщение Эжени » 01 май 2011, 21:36

Mary-Candy Moon
мне понравлся заголовок поста Сломанные крылья - очень романтично звучит.)

Аватара пользователя
Mary-Candy Moon
Сообщения: 346
Зарегистрирован: 27 фев 2011, 10:30
Статус: Candy ♥ Terry

Сообщение Mary-Candy Moon » 01 май 2011, 21:44

Evgenia, спасибо!

Аватара пользователя
Lana
Сообщения: 1082
Зарегистрирован: 07 апр 2009, 21:55
Род занятий: Долго рассказывать...)))))
Откуда: Шотландия. С ближайшего холма видно дом Терри ;) Кстати, всем форумчанам передавал привет! ;Р
Контактная информация:

Сообщение Lana » 01 май 2011, 21:46

Evgenia писал(а):Сломанные крылья - очень романтично звучит

Кстати, да! Меня именно это название сразу и привело в темку. :сооl:
ПРИВЕТ ИЗ ТОПЛАНдии!


Вернуться в «Литературное творчество (не Кенди)»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 2 гостя